ТОВ "Дніпропетровський млиновий комбінат"

одне з найбільших підприємств борошномельної галузі в Україні.

Підприємство ТОВ "ДМК", раніше ордена Леніна "Дніпропетровський комбінат хлібопродуктів", знаходиться в центральній частині міста Дніпропетровська.

Свій початок "млин на Дніпру" бере з 1894 року. Саме цього року промисловець М. Я. Фаст почав будівництво великого млина. Будинок млина із проектною потужністю 300 тонн у добу було спроектовано з багаторазовими коефіцієнтами запасу по міцності стін цегельної кладки й виробничих площ. Вдячні нащадки-технологи наших днів зуміли виробничу потужність цього млина збільшити в 5 разів: з 300 т/доба до 1 500 т/доба в 1979 році.

Уже при будівництві Фаст виявив, що його капіталу не досить для грандіозного проекту. Фаст продає свій млин у Петриківкі, бере додаткові кредити в міському громадському банку м. Катеринослава й продовжує будувати млин. Але самою більшою перешкодою в здійсненні задуманого проекту була влика конкуренція власників міських млинів.

Всі вони, почуваючи свої можливі збитки у випадку пуску нового млина Фаста, об'єдналися в негласний союз конкурентів і намагалися нашкодити Фасту, як тільки могли. Розпускали всілякі слухи про його банкрутство й недоцільність кредитування цього будівництва, що конструкція будинку не надійна, можливі аварії й руйнування. Але Фаст завзято продовжував будівництво, хоча й перебував на краю банкрутства.

В 1897 р. млин був змонтований, і почався пусконалагоджувальний період. Конкуренти Фаста зробили диверсію на його млині в результаті якої, борошно зроблене Фастом не було придатне до реалізації. Фаст змушений зупинити млин. В 1902 році він передає свій млин товариству, що експлуатує її під контролем його ж конкурентів.

У серпні 1928 року постановою Наркомторга СРСР було дозволене будівництво сортового млина потужністю 400 т/доба у Дніпропетровську. У квітні 1929 року почалася реконструкція мельзавода №1. Переважала важка ручна праця, основним знаряддям праці були лопата, носилки, тачка.

У серпні 1930 року було прийнято на елеватор 26 вагонів зерна нового врожаю. Все технологічне встаткування, норії й шнеки були приєднані до аспіраційних мереж. На млині почалися трудові будні по освоєнню потужностей. Вони були настільки успішними, що до кінця 1931 року добова продуктивність млина на трьохсортному помолі становила вже 500 т/добу, тобто на 200 т більше проектної. В 1934 р. робота млинів ускладнювалася відсутністю достатньої складської ємності для зберігання зерна й готової продукції. На мельзаводе №2 був побудований склад зерна на 1 500 т.

Виробнича потужність мельзавода в 1935 р. досягла 650 т/добу. В 1937 р. обсяг виробленої продукції по комбінаті становив 290 тис. т, в 1938 р. - 323 тис. т, в 1939 р. - 365 тис. т. В 1940 роках комбінат стає найбільшим підприємством на Україні, поряд з Московським комбінатом ім. Цюрупи, Ленінградським ім. Кірова, не тільки по показниках добової потужності, але й за передовою технологією.

Московський науково-дослідний інститут зерна організує на Дніпропетровському комбінаті хлібопродуктів дослідницьку лабораторію по вдосконалюванню технології переробки зерна як філію свого інституту. Одеський технологічний інститут борошномельної промисловості при комбінаті відкриває центр підготовки й навчання студентів-практикантів.

У роки війни будинок мельзавода №3 згорів повністю й відновленню не підлягав, будинок мельзавода №2 не був зруйнований, технологічне й електроустаткування вимагали капітального ремонту. Будинок мельзавода №1 так само залишився цілим, але зерноочисне встаткування повністю знищене пожежею. До кінця 1946 р. основні роботи по відбудові млинів і допоміжних цехів комбінату були закінчені. Технологічне й транспортне встаткування було не нове, а демонтоване з інших млинів. Частина встаткування надійшла з Німеччини по репарації. Використалася кінна тяга.

Завод у післявоєнний період, коли кінна тяга ще використовувалася, 1952 р.

1953 - 1955 р.г. - виробнича база значно зміцнилася, за цей період встановили додатково й замінили новими 60 одиниць устаткування. І як результат - за 1 квартал 1955 р. комбінату присуджене перше місце із врученням перехідного Червоного прапора Кіровського району й районного виконавчого комітету, із занесенням комбінату хлібопродуктів на районну дошку Пошани. У наступні роки постійно зростала потужність мельзаводів, в 1960 році побудований елеватор ємністю 32 тис. тонн, на підприємстві впроваджувалися нові технологічні схеми переробки зерна, комбінат став флагманом вітчизняного борошномельного виробництва. Продукція його поставлялася не тільки в межах України, але також у Росію, Казахстан, Туркменію, країни Африки й на Кубу.

Будівництво цеху готової продукції, 1963 р.

У січні 1976 року будівельники здали обновлений завод потужністю 150 тонн у добу макаронного помолу, одночасно був побудований склад готової продукції при мельцеху №2 і котельня на території комбінату.

Розбирання будинків, прибудов мельзавода №2, 1974 р.

У травні 1978 року дві навантажувальні машини встановили на складі мельзавода №1, № 2 почалася їхня експлуатація. Продуктивність цих машин - 1800 мішків у годину.

Першим етапом технічного переозброєння мельцеху №1 була зупинка мельцеху в 1989 році на 3 місяці для проведення технічного переозброєння зерноочисного відділення, що успішно виконано за рахунок власних коштів фінансування.

В 1994 році пущені в експлуатацію дві автономні секції продуктивністю 250 т зерна в добу із системою опалення й кондиціонування повітря, що забезпечило стабільний випуск продукції, поліпшені умови праці, естетику виробництва й екологію. Одночасно побудовані насосна станція й компресорна станція, склад для зберігання й відпуску продукції. У травні 1996 року побудований 4-х поверховий адміністративно-побутовий комплекс, де перебувають побутові приміщення й виробничо-технологічна лабораторія.

До 100-річчя підприємства у вересні 1997 року був відкритий музей комбінату.

До цього часу до складу підприємства входить: мірошницький цех № 1, мірошницький цех № 2, елеватор № 1, №2, зерносклад, цех готової продукції, транспортний цех, электроцех, паросилова, ремонтно-механічна, ремонтно-будівельна, тарна ділянка, ВОХР, виробничо-технологічна лабораторія, гараж, матеріальний склад. Мірошницький цех №1 - Цех являє собою 7-ми поверховий будинок, у якому розташоване зерноочисне, помольне відділення й примлимновий склад для безтарного зберігання борошна - 405 тонн, висівок загальною ємністю 340 тонн і відпуску борошна в тарі 300 тонн. У цей час мірошницький цех №1, зерноочисне відділення продуктивністю 600 тонн у добу, помольне відділення працюють в складі 3-х паралельно працюючих секцій, загальною продуктивністю 750 тонн зерна в добу й переробляють зерно м'яких пшениць у борошно хлібопекарське 3-х сортного помолу.

Мірошницький цех №2 - Цех являє собою 5-ти поверховий будинок, у якому розташоване помольне, зерноочисне відділення й склад готової продукції для зберігання й відпустки борошна - 1400 тонн й висівок загальною ємністю 230 тонн. У цей час працюють дві паралельно працюючі секції.

Елеватор № 1 - Мірошницького типу, монолітний, залізобетонної конструкції, ємністю 14 тис. тонн, із дворядним розташуванням силосов.

Елеватор № 2 - Монолітний залізобетонні конструкції, ємністю 30 тис. тонн, 4-х рядне розташування силосов.

Елеватор №2

Цех готової продукції - являє собою 5-и поверховий будинок, у якому розташовані ємності для безтарного зберігання й відпустки готової продукції на автоборошовози загальною ємністю 1500тонн. У цьому ж будинку розташоване фасувальне відділення №1 з фасувальними апаратами, для фасовки борошна в 2-х кілограмові паперові пакети.

У будинку мірошницького цеху № 1 перебуває фасувальне відділення №2 з фасувальними апаратами для фасовки в однокілограмові поліпропіленові пакети крупи манної, напівавтомат для розфасовки борошна в паперові мішки вагою 5 -10 кг у кількості-1 шт..

В 2008 році підприємству виповнюється 111 років від дня створення комбінату. За цей проміжок часу підприємство кілька разів реконструювалося, проводилася модернізація, обновлялося технологічне й транспортне встаткування, змінювався асортимент випускаємої продукции, тощо. Всі технічні нововведення спрямовані на випуск високоякісної продукції, якість продукції підтверджена дипломами й нагородами.

Одержанню цих нагород, насамперед, сприяла кропітка й щоденна робота колективу підприємства, починаючи від приймання зерна й закінчуючи відпуском готової продукції споживачеві.

На всю продукцію, вироблювану підприємством, є «Гігієнічні висновки», «Протоколи дослідження з показників безпеки». Продукція відповідає всім вимогам ДСТУ, технічним умовам і Дст.

Адміністрація підприємства приділяє велику увагу соціальним питанням. Працівники підприємства кожен квартал отоварюються продукцією підприємства, одержують матеріальну допомогу на оздоровлення, надаються санітарно-курортні путівки, діти працівників оздоровлюються в піонерських таборах.

Підприємство бере участь у різних суспільних і спортивно-масових заходах.

Новітнє встаткування в сполученні з найсучаснішою технологією переробки зерна дозволяє випускати продукцію високої якості, переробляти 930 тонн зерна в добу. У Дніпропетровській області - це самий великий виробник борошна, що забезпечує потреби міста, області й інших регіонів країни. Підприємство переробляє зерно пшениці й жита. У процесі переробки пшениці випускається борошно пшеничне сортове, житня обдирна, крупа манна, висівки, зачаток харчовий й кормовий зернопродукт. Відпустка борошна споживачам здійснюється безтарним способом в борошновози, у мішкотарі по 10 й 50 кг. У дрібній розфасовці по 1, 2 й 5 кг. у паперових пакетах.